кіфара
КІФА́РА, и, ж. У стародавніх греків — струнний щипковий інструмент, подібний до ліри.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кіфара — кіфа́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кіфара — кітара, -и, ж. У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіфара — (гр. kithara) — давньогрецький щипковий інструмент, подібний до ліри. Гру на К. називали кіфаристой; спів у супроводі К. — кіфародією, а музиканта – виконавця — кіфаристом. Словник-довідник музичних термінів
- кіфара — КІФА́РА, рідко КИФА́РА, КІТА́РА, и, ж. У стародавніх греків – струнний щипковий інструмент, подібний до ліри. Аполлон заспівав у супроводі кіфари, Венера під сю розкішну музику вивела гарний танок (І. Словник української мови у 20 томах
- кіфара — кіфа́ра, кіта́ра (грец. κιθάρα) давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент типу ліри (1). Словник іншомовних слів Мельничука
- кіфара — Щипковий хордофон; Гомер називав к. формінгою; атрибут Аполлона; плоска дерев'яна резонансна скринька з двома виступаючими раменами, з'єднаними поперечним ярмом; струни (до 20), перебирають пальцями або медіатором, який наз. плектрон. Універсальний словник-енциклопедія