Орфографічний словник української мови

ламантин

ламанти́н

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ламантин — -а, ч. Рід водяних ссавців ряду сиреноподібних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ламантин — ЛАМАНТИ́Н, а, ч. Ссавці родини водяних ссавців ряду сиреноподібних з гнучкими ластами. Є щось загадкове у дельфінах, морських свинях, ламантинах, китах та тюленях (з наук.-попул. літ.); Ламантини занесені до міжнародної Червоної Книги (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. ламантин — ламанти́н (франц. lamantin) рід водяних ссавців ряду сиреноподібних. Поширені’у прибережних водах Атлантичного океану і в річках екваторіальної Західної Африки та Центральної і Південної Америки. Об’єкт промислу (використовують м’ясо, жир, шкіру).  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. ламантин — Назва 3 видів морських ссавців із родини сирен; заселяє ріки та зат. Зх. Африки, Пд. і Центр. Америки; довж. бл. 4 м, маса бл. 400 кг; хвостовий плавець заокруглений, на ластах 3 середні пальці з нігтевидними копитцями; рослиноїдний; під загрозою винищення; охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. ламантин — ЛАМАНТИ́Н, а, ч. Рід водяних ссавців ряду сиреноподібних.  Словник української мови в 11 томах