Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ламантин —
ламанти́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
ламантин —
ЛАМАНТИ́Н, а, ч. Ссавці родини водяних ссавців ряду сиреноподібних з гнучкими ластами. Є щось загадкове у дельфінах, морських свинях, ламантинах, китах та тюленях (з наук.-попул. літ.); Ламантини занесені до міжнародної Червоної Книги (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
ламантин —
ламанти́н (франц. lamantin) рід водяних ссавців ряду сиреноподібних. Поширені’у прибережних водах Атлантичного океану і в річках екваторіальної Західної Африки та Центральної і Південної Америки. Об’єкт промислу (використовують м’ясо, жир, шкіру).
Словник іншомовних слів Мельничука
ламантин —
Назва 3 видів морських ссавців із родини сирен; заселяє ріки та зат. Зх. Африки, Пд. і Центр. Америки; довж. бл. 4 м, маса бл. 400 кг; хвостовий плавець заокруглений, на ластах 3 середні пальці з нігтевидними копитцями; рослиноїдний; під загрозою винищення; охороняється.
Універсальний словник-енциклопедія
ламантин —
ЛАМАНТИ́Н, а, ч. Рід водяних ссавців ряду сиреноподібних.
Словник української мови в 11 томах