Значення в інших словниках
-
латерит —
-у, ч., геол. Гірська порода червоного чи бурого кольору, схожа на глину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
латерит —
ЛАТЕРИ́Т, у, ч., геол. Глино- або каменеподібна гірська порода червоного або бурого кольору, що складається переважно з окисів заліза та алюмінію.
Словник української мови у 20 томах
-
латерит —
латери́т (від лат. later – цегла) глино- або каменеподібна гірська порода червоного або бурого кольору, що складається переважно з окисів заліза та алюмінію. З Л. утворюються родючі латеритні грунти.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
латерит —
Осадова гірська порода, що складається переважно з оксидів алюмінію і заліза; виникає в результаті вивітрювання алюмосилікатів в умовах жаркого вологого клімату; джерело алюмінію і заліза; в Україні трапляється в Криму.
Універсальний словник-енциклопедія
-
латерит —
ЛАТЕРИ́Т, у, ч., геол. Гірська порода червоного або бурого кольору, схожа на глину. В умовах жаркого клімату кінцевим продуктом вивітрювання поруч а глинами в латерит, що характеризується червоним забарвленням (Курс ааг. геол., 1947, 76).
Словник української мови в 11 томах
-
латерит —
(лат. — складений з цеглин) Камінь або цегла у будівлях елліністичного Сходу. Від цього походить: латомія — каменоломня.
Архітектура і монументальне мистецтво