латерит
ЛАТЕРИ́Т, у, ч., геол.
Глино- або каменеподібна гірська порода червоного або бурого кольору, що складається переважно з окисів заліза та алюмінію.
Крейдяний період у Дніпровсько-Донецькій западині розпочався інтенсивним автоморфним і гідроморфним ґрунтогенезом, помаркованим латеритами, продуктами їх ближнього перевідкладання, прошарками червоноколірних глин і бурого вугілля (з наук. літ.);
Золото латеритів та інших золотовмісних порід може розчинятись під впливом деяких автотрофних бактерій (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)