латинка

лати́нка 1

іменник жіночого роду

латинське письмо

розм.

лати́нка 2

іменник жіночого роду, істота

латинянка

Значення в інших словниках

1. латинка — I -и, ж., розм. Те саме, що латиниця. II див. латинці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. латинка — ЛАТИ́НКА¹, и, ж., розм. Те саме, що лати́ниця. Пiдписанi латинкою конверти вона клала до окремої скриньки (Р. Андріяшик); Я вже й забув, який у мене почерк. За мене пише комп'ютер – кирилицею, латинкою, яким завгодно шрифтом (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. латинка — ЛАТИ́НКА¹, и, ж., розм. Те саме, що лати́ниця. Галицьким губернатором стає магнат Голуховський, який зразу ж поставив собі на меті полонізувати українське населення, перевести українські видання на латинку (Іст. укр. літ., І, 1954, 215). ЛАТИ́НКА² див. лати́нці.  Словник української мови в 11 томах