латинка

лати́нка

I -и, ж., розм.

Те саме, що латиниця.

II див. латинці.

Значення в інших словниках

1. латинка — лати́нка 1 іменник жіночого роду латинське письмо розм. лати́нка 2 іменник жіночого роду, істота латинянка  Орфографічний словник української мови
2. латинка — ЛАТИ́НКА¹, и, ж., розм. Те саме, що лати́ниця. Пiдписанi латинкою конверти вона клала до окремої скриньки (Р. Андріяшик); Я вже й забув, який у мене почерк. За мене пише комп'ютер – кирилицею, латинкою, яким завгодно шрифтом (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. латинка — ЛАТИ́НКА¹, и, ж., розм. Те саме, що лати́ниця. Галицьким губернатором стає магнат Голуховський, який зразу ж поставив собі на меті полонізувати українське населення, перевести українські видання на латинку (Іст. укр. літ., І, 1954, 215). ЛАТИ́НКА² див. лати́нці.  Словник української мови в 11 томах