лауреат —
[лаўреиат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
лауреат —
-а, ч. 1》 Звання, що надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання. 2》 Переможець на фестивалях, конкурсах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лауреат —
(від лат. laureatus — увінчаний лавровим вінком) — 1. В Римі — людина, нагороджена лавровим вінком за видатні досягнення.2. Тепер — вчений, артист, композитор, письменник, винахідник тощо, удостоєний високої нагороди.
Словник-довідник музичних термінів
лауреат —
ЛАУРЕА́Т, а, ч. 1. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін. Вона шаль накинула на плечі, я перед нею – в чоботях нових і в галошах, вона чіпляє собі Золоту Зірку на груди, а я медаль лауреата (О.
Словник української мови у 20 томах
лауреат —
лауреа́т (від лат. laureatus – увінчаний лавром) 1. У давніх греків і римлян – переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гімнастів, якого вшановували лавровим вінком.
Словник іншомовних слів Мельничука
лауреат —
ЛАУРЕА́Т, а, ч. Звання, яке надається за видатні досягнення в галузі науки, мистецтва і т. ін., а також особа, удостоєна цього звання. В числі лауреатів Ленінських премій — вчені, наукові працівники, інженери і робітники вугільної промисловості (Рад. Укр.
Словник української мови в 11 томах
лауреат —
рос. лауреат 1. У давніх греків і римлян — переможець у змаганнях ораторів, спортсменів, музикантів, яких вшановували лавровим вінком. 2. Звання, яке присвоюється за видатні заслуги, перемоги у конкурсах, фестивалях.
Eкономічна енциклопедія