Орфографічний словник української мови

лацкан

ла́цкан

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лацкан — -а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лацкан — (одяг.) вилога  Словник чужослів Павло Штепа
  3. лацкан — ЛА́ЦКАН, а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Л. Дмитерко); – Де Люсi? – ревнув я, хапаючи професора за лацкани пiджака (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. лацкан — ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах).  Словник синонімів української мови
  5. лацкан — ЛА́ЦКАН, а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Дмит., Наречена, 1959, 200); На стіні — фото.  Словник української мови в 11 томах