лацкан
ЛА́ЦКАН, а, ч.
Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.).
У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Л. Дмитерко);
– Де Люсi? – ревнув я, хапаючи професора за лацкани пiджака (О. Бердник);
А тризуба із свого лацкана Христофор Ничипорович не зняв (Б. Харчук);
Зніяковілий чоловік у пожмаканім костюмі починає старанно пригладжувати руками пасмуги на лацканах (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)