1. Словник української мови у 20 томах

лацкан

ЛА́ЦКАН, а, ч.

Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.).

У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Л. Дмитерко);

– Де Люсi? – ревнув я, хапаючи професора за лацкани пiджака (О. Бердник);

А тризуба із свого лацкана Христофор Ничипорович не зняв (Б. Харчук);

Зніяковілий чоловік у пожмаканім костюмі починає старанно пригладжувати руками пасмуги на лацканах (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лацкан — ла́цкан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лацкан — -а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лацкан — (одяг.) вилога Словник чужослів Павло Штепа
  4. лацкан — ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Словник синонімів української мови
  5. лацкан — ЛА́ЦКАН, а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Дмит., Наречена, 1959, 200); На стіні — фото. Словник української мови в 11 томах