1. Словник української мови в 11 томах

лацкан

ЛА́ЦКАН, а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.).

У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Дмит., Наречена, 1959, 200);

На стіні — фото. Круглолиций, засмаглий чоловік з орденом Леніна на лацкані легкого літнього піджака, поруч з ним — жінка (Збан., Курил. о-ви, 1963, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лацкан — ла́цкан іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лацкан — -а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лацкан — (одяг.) вилога Словник чужослів Павло Штепа
  4. лацкан — ЛА́ЦКАН, а, ч. Вилога на грудній частині верхнього одягу (пальта, піджака і т. ін.). У Дениса до лацкана піджака був приколотий тендітний букетик білих конвалій (Л. Дмитерко); – Де Люсi? – ревнув я, хапаючи професора за лацкани пiджака (О. Словник української мови у 20 томах
  5. лацкан — ЗАКО́Т (відігнутий, закочений назовні край одягу, убрання, взуття), ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) рідко; ВИЛО́ГА (на грудях, рукавах); ЛА́ЦКАН (на грудях); ЗАКАРВА́Ш розм., ЗАКАВРА́Ш діал. (перев. на рукавах); МАНЖЕ́ТА (перев. на холошах). Словник синонімів української мови