Орфографічний словник української мови

леггорн

легго́рн

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. леггорн — -а, ч. Порода білоперих курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. леггорн — ЛЕГГО́РН, а, ч. Порода курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю. Дикі курочки не білі, як леггорни, а рудувато-чорнувато-крапчастенькі, на довгеньких ноженятах (Остап Вишня); – Це леггорни білі, як лебедочки, це...  Словник української мови у 20 томах
  3. леггорн — ЛЕГГО́РН, а, ч. Порода білоперих курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю. — Це леггорни білі, як лебедочки, це — плімутроки, а це — новина в нас — бронзові індики (Лот., VI, 1957, 232).  Словник української мови в 11 томах