леггорн
ЛЕГГО́РН, а, ч. Порода білоперих курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю.
— Це леггорни білі, як лебедочки, це — плімутроки, а це — новина в нас — бронзові індики (Лот., VI, 1957, 232).
Словник української мови (СУМ-11)