легейда
ЛЕГЕЙДА́, и́, ч. і ж., зах., лайл. Недотепа.
— Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легенда, як ти, може потішитися несподіванкою (Фр., VI, 1951, 371);
— Де ти, легейдо, волочився на мов лихо? (Козл., Ю. Крук, 1957, 373).
Словник української мови (СУМ-11)