легейда

ЛЕГЕЙДА́, и́, ч. і ж., зах., лайл. Недотепа.

— Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легенда, як ти, може потішитися несподіванкою (Фр., VI, 1951, 371);

— Де ти, легейдо, волочився на мов лихо? (Козл., Ю. Крук, 1957, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легейда — Леге́йда: — вайло, телепень [19] — недотепа [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. легейда — леге́йда іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. легейда — див. вайлуватий; ледачий Словник синонімів Вусика
  4. легейда — -и, ч. і ж., зах., лайл. Недотепа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. легейда — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови