1. Словник української мови в 11 томах

леггорн

ЛЕГГО́РН, а, ч. Порода білоперих курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю.

— Це леггорни білі, як лебедочки, це — плімутроки, а це — новина в нас — бронзові індики (Лот., VI, 1957, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леггорн — легго́рн іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. леггорн — -а, ч. Порода білоперих курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. леггорн — ЛЕГГО́РН, а, ч. Порода курей, що відзначаються особливою несучістю, скороспілістю, витривалістю. Дикі курочки не білі, як леггорни, а рудувато-чорнувато-крапчастенькі, на довгеньких ноженятах (Остап Вишня); – Це леггорни білі, як лебедочки, це... Словник української мови у 20 томах