1. Словник української мови в 11 томах

легато

ЛЕГА́ТО, муз.

1. невідм., с. Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання; протилежне стаккато.

Помітно зближує поліські пісні з білоруськими манера виконання давніх протяжних пісень, зокрема підкреслене легато, що моментами переривається віддихом або короткою паузою (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 48).

2. присл. Плавно переходячи від однієї ноти до іншої.

[Поліна К.:] І раз, і два, і три, і чотири — не поспішай, легато, легато (Коч., II, 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легато — лега́то 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця лега́то 2 іменник середнього роду перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання Орфографічний словник української мови
  2. легато — муз. 1》 невідм., с. Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання; прот. стакато. 2》 присл. Плавно переходячи від однієї ноти до іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легато — (іт. lеgato — зв’язано, злито) — таке виконання, коли перехід від одного звуку до іншого відбувається зв’язано, без перерви між ними. Л. — один з основних видів артикуляції й штрихів. Графічно позначається дугоподібною рискою — лігою, яка з’єднує необхідні ноти. (Додаток VIII)/ Словник-довідник музичних термінів
  4. легато — ЛЕГА́ТО, муз. 1. невідм., с. Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання; протилежне стакато. Помітно зближує поліські пісні з білоруськими манера виконання давніх протяжних пісень, зокрема підкреслене легато... Словник української мови у 20 томах
  5. легато — лега́то (італ. legato, букв. – зв’язаний) муз. безвідривний, плавний перехід одного звука в інший. Протилежне – стаккато. Словник іншомовних слів Мельничука