1. Словник іншомовних слів Мельничука

легато

лега́то

(італ. legato, букв. – зв’язаний)

муз. безвідривний, плавний перехід одного звука в інший. Протилежне – стаккато.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легато — лега́то 1 прислівник спосіб виконання незмінювана словникова одиниця лега́то 2 іменник середнього роду перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання Орфографічний словник української мови
  2. легато — муз. 1》 невідм., с. Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання; прот. стакато. 2》 присл. Плавно переходячи від однієї ноти до іншої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легато — (іт. lеgato — зв’язано, злито) — таке виконання, коли перехід від одного звуку до іншого відбувається зв’язано, без перерви між ними. Л. — один з основних видів артикуляції й штрихів. Графічно позначається дугоподібною рискою — лігою, яка з’єднує необхідні ноти. (Додаток VIII)/ Словник-довідник музичних термінів
  4. легато — ЛЕГА́ТО, муз. 1. невідм., с. Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання; протилежне стакато. Помітно зближує поліські пісні з білоруськими манера виконання давніх протяжних пісень, зокрема підкреслене легато... Словник української мови у 20 томах
  5. легато — ЛЕГА́ТО, муз. 1. невідм., с. Перехід від одного звука до іншого без перерви; плавне виконання; протилежне стаккато. Помітно зближує поліські пісні з білоруськими манера виконання давніх протяжних пісень, зокрема підкреслене легато... Словник української мови в 11 томах