Значення в інших словниках
-
легітимізм —
-у, ч. Політичний напрям у Західній Європі 19-20 ст. (перев. у Франції), який обстоював спадкове право певної династії, скинутої революцією, на владу як головний принцип державного устрою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
легітимізм —
ЛЕГІТИМІ́ЗМ, у, ч. Політичний напрямок у Західній Європі ХІХ-ХХст. (виник у Франції), який полягає у поверненні спадковим володарям втрачених ними територій і неприпустимості розпоряджатися ними, якщо легітимний володар формально від них не відмовився.
Словник української мови у 20 томах
-
легітимізм —
МОНАРХІ́ЗМ (реакційний політичний напрям, що відстоює монархію); ЛЕГІТИМІ́ЗМ (перев. у Франції ХІХ — ХХ ст.).
Словник синонімів української мови
-
легітимізм —
ЛЕГІТИМІ́ЗМ, у, ч. Реакційний політичний напрям у Західній Європі ХІХ-ХХст. (переважно у Франції), який відстоював спадкове право певної династії, скинутої революцією, на владу як головний принцип державного устрою.
Словник української мови в 11 томах