лестиво —
Присл. до лестивий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лестиво —
ЛЕСТИ́ВО. Присл. до лести́вий. Мовить супутник до нього лестиво: – Містер шановний, чи це [безробітні] для вас диво? (Д. Білоус).
Словник української мови у 20 томах
лестиво —
ЛЕСТИ́ВО. Присл. до лести́вий. Мовить супутник до нього лестиво: — Містер шановний, чи це [безробітні] для вас диво? (Біл., Зигзаг, 1956, 87).
Словник української мови в 11 томах
лестиво —
Лестиво нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали. О. 1862. IX. 29.
Словник української мови Грінченка