леґіник —
ЛЕҐІ́НИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ле́ґінь. Її донечка вибрала собі молоденького слюсаря, легіника не то на всі гори та на всю Буковину, але на цілу .. Україну (Ю. Федькович); – Це ти, файний легінику? А де твоя флоєра? Чому не граєш?...
Словник української мови у 20 томах