леґіник
леґі́ник
іменник чоловічого роду, істота
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- леґіник — ЛЕҐІ́НИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ле́ґінь. Її донечка вибрала собі молоденького слюсаря, легіника не то на всі гори та на всю Буковину, але на цілу .. Україну (Ю. Федькович); – Це ти, файний легінику? А де твоя флоєра? Чому не граєш?... Словник української мови у 20 томах