1. Орфографічний словник української мови

леґінь

ле́ґінь

іменник чоловічого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. леґінь — див. молодий; хлопець Словник синонімів Вусика
  2. леґінь — ЛЕ́ҐІНЬ, ґеня, ч., діал. Юнак, парубок. Іван був уже леґінь, стрункий і міцний, як смерічка (М. Коцюбинський); Шляхом урочисто, в ритм пісні, проходять дівчата і леґіні (М. Словник української мови у 20 томах
  3. леґінь — Ле́ґінь, -ґеня; -ґені, -ґенів (парубок) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. леґінь — Леґінь, -ня м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431. Словник української мови Грінченка