Орфографічний словник української мови

линтварик

линтва́рик

іменник чоловічого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. линтварик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтвар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. линтварик — ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтва́р. [1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра .. наважився намочити линтварики (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. линтварик — ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтва́р. [1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра.. наважився намочити линтварики (Кроп., III, 1959, 266).  Словник української мови в 11 томах
  4. линтварик — Линтварик, -ка м. ум. отъ линтварь.  Словник української мови Грінченка