линтварик

ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтва́р.

[1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра.. наважився намочити линтварики (Кроп., III, 1959, 266).

Значення в інших словниках

1. линтварик — линтва́рик іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. линтварик — -а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтвар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. линтварик — ЛИНТВА́РИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до линтва́р. [1-й чоловік:] Шкур щоб не вимочували в річці.. [2-й чоловік:] От тобі і маєш! А я якраз завтра .. наважився намочити линтварики (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
4. линтварик — Линтварик, -ка м. ум. отъ линтварь.  Словник української мови Грінченка