литка —
-и, ж. Округлий м'яз на задній частині голінки людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
литка —
ЛИ́ТКА, и, ж. Округлий м'яз на задній частині гомілки людини. І чобіт, і литка Кіндратова мов бритвою були розполосовані (Д. Мордовець); Сі штани були страшенно вузькі і, крім того, одягнуті на чоботи, так що халяви аж випиналися з-під них...
Словник української мови у 20 томах
литка —
ли́тка: ◊ го́ла ли́тка вул. дівчина без посагу (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
литка —
полата́ти ли́тки кому, жарт. Покусати (про собак). (Прокіп Свиридович:) Піймай, Химко, собаку та прив’яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого та не полатала литок (М. Старицький); (Старшина:) А клятий рябий пес трохи литок не полатав начальникові (М.
Фразеологічний словник української мови
литка —
ЛИ́ТКА (округлий м'яз на задній частині голінки людини), ГА́ЛА діал. Мотря.. спустила з горища на щабель здорову ногу з товстою литкою (І. Нечуй-Левицький); Юзіна спідничка ледве сягала за коліна Дарці .. — Дивіться, геть гали видко! — зареготалась Дарка (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
литка —
ЛИ́ТКА, и, ж. Округлий м’яз на задній частині голінки людини. Довга коса, чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану і аж до повних литок достає (Стор.
Словник української мови в 11 томах
литка —
Литка, -ки ж. Икра (у ноги). Білий, мов циганська литка. Ном. № 8530. Що голова, то кість, — що литка, то м'ясо. Ном. № 1287. аж йому в литках застигло. Сильно испугался. Ном. № 4336. литки смалити, присмалювати біля ко́го. Ухаживать за кѣмъ. Ном. № 8974.
Словник української мови Грінченка