лихач —
-а, ч., розм. 1》 Нестримно, нерозсудливо смілива людина. 2》 заст. Візник екіпажа з баским конем, а також сам екіпаж із таким конем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лихач —
див. удалий, безшабашний
Словник чужослів Павло Штепа
лихач —
ЛИХА́Ч, а́, ч., розм. 1. Водій, що заради вихваляння або задоволення практикує швидку й ризиковану їзду. – Обіцяєш, а потім... Сказано ж: натура – як у тура! Всією натурою лихач і порушник... (О.
Словник української мови у 20 томах
лихач —
ЛИХА́Ч, а́, ч., розм. 1. Нестримно, нерозсудливо смілива людина. — Даю тобі вірне, непорушне слово: буду витриманий комсомолець, а не лихач! (Ю. Янов., І, 1954, 177). 2. заст. Візник екіпажа з баским конем, а також самий екіпаж з таким конем.
Словник української мови в 11 томах