Орфографічний словник української мови

лобанчик

лоба́нчик

іменник чоловічого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лобанчик — -а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лобанчик — ЛОБА́НЧИК, а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. Вивозив батько Дорохтея полуімперіали і чужоземні лобанчики .. на Азов, а звідти повертався з рибою (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. лобанчик — ЛОБА́НЧИК, а, ч., заст., розм. Золота монета, на якій зображено голову певної особи. Вивозив батько Дорохтея полуімперіали і чужоземні лобанчики.. на Азов, а звідти повертався з рибою (Стельмах, І, 1962, 234).  Словник української мови в 11 томах