ловкенько —
розм. Присл. до ловкенький.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ловкенько —
ЛОВКЕ́НЬКО, розм. Присл. до ловке́нький. Маленька дівоча рука один по одному бере з кошика легкі алюмінієві персні, надіває на пташину ніжку, ловкенько пристібує на ній – як амулет, як знак спілки людини і птаха... (О.
Словник української мови у 20 томах
ловкенько —
ЛОВКЕ́НЬКО, розм. Присл. до ловке́нький. — Ось бач, як воно все виходить ловкенько.. І кози ситі, й сіно ціле (Збан., Курил. о-ви, 1963, 131).
Словник української мови в 11 томах