Орфографічний словник української мови

лугар

луга́р

іменник чоловічого роду, істота

той, хто переховується в лузі

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лугар — -я, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лугар — ЛУГА́Р, я́, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.). Вітре-брате! З лугарями Ти носився над степами (Я. Щоголів); Ожив Великий Луг, з усіх островів, приток .. квапилися човни з козаками, лугарями та степовиками (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. лугар — ЛУГА́Р, я́, ч., заст. Той, хто переховується в лузі (у 2 знач.). Вітре-брате! З лугарями Ти носився над степами (Щог., Поезії, 1958, 460).  Словник української мови в 11 томах