Орфографічний словник української мови

лупанарій

лупана́рій

іменник чоловічого роду

дім розпусти у стародавньому Римі

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лупанарій — -ю, ч., іст., рідко. Те саме, що лупанар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лупанарій — ЛУПАНА́РІЙ, ю, ч., іст., рідко. Те саме, що лупана́р. Ти не пресвітер .. не в імператорському монастирі тобі перебувати, а в амфітеатрі коло звірів або ж лупанарії! (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  3. лупанарій — ЛУПАНА́РІЙ, ю, ч, іст., рідко. Те саме, що лупана́р. Не мрія, не химера, Не лупанарій і не храм, Ні! Гордий вицвіт мускулястих Смаглявих одностайних рук В сплетіннях круглих і гранчастих Піднісся над шумливий брук (Рильський, II, 1960, 11).  Словник української мови в 11 томах