лупанарій
ЛУПАНА́РІЙ, ю, ч, іст., рідко. Те саме, що лупана́р.
Не мрія, не химера, Не лупанарій і не храм, Ні! Гордий вицвіт мускулястих Смаглявих одностайних рук В сплетіннях круглих і гранчастих Піднісся над шумливий брук (Рильський, II, 1960, 11).
Словник української мови (СУМ-11)