лускуватий — Орфографічний словник української мови

лускуватий — -а, -е. Укритий лускою (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
лускуватий — ЛУСКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий лускою (у 1 знач.). Тут зараз Повиринали із солоних хвиль Дочки Нерея, кожда сидячи На лускуватому хребті якоїсь Потвори морської, та й ну кругом гуляти! (І. Словник української мови у 20 томах
лускуватий — ЛУСКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий лускою (у 1 знач.). Дворічне випробування українського лускуватого коропа показало значні переваги його перед іншими породами [ставкових риб] (Наука.., 10, 1956, 23); // Який зовні нагадує луску риб, ящірок і т. ін. Словник української мови в 11 томах