любленець

лю́бленець

іменник чоловічого роду, істота

улюбленець

рідко

Значення в інших словниках

1. любленець — див. коханий  Словник синонімів Вусика
2. любленець — ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Улюбленець. Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів .. І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (М.  Словник української мови у 20 томах
3. любленець — УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн.  Словник синонімів української мови
4. любленець — ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, ч., рідко. Улюбленець. Знялися зграєю легкою Платочки білих голубів.. І юні очі проводжають Крилатих любленців своїх (Рильський, III, 1961, 15).  Словник української мови в 11 томах