Орфографічний словник української мови

лящик

ля́щик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лящик — -а, ч. Зменш.-пестл. до лящ I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лящик — ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹. – Гусиний поплавець, диви, затанцював! – Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (М. Рильський); У мене якраз улов добрий – окунці, лящики, чехоня (В. Малик).  Словник української мови у 20 томах
  3. лящик — ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹ — Гусиний поплавець, диви, затанцював! — Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216).  Словник української мови в 11 томах
  4. лящик — Ля́щик, -ка м. ум. отъ лящ  Словник української мови Грінченка