лящик

ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹

— Гусиний поплавець, диви, затанцював! — Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216).

Значення в інших словниках

1. лящик — ля́щик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лящик — -а, ч. Зменш.-пестл. до лящ I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лящик — ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹. – Гусиний поплавець, диви, затанцював! – Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (М. Рильський); У мене якраз улов добрий – окунці, лящики, чехоня (В. Малик).  Словник української мови у 20 томах
4. лящик — Ля́щик, -ка м. ум. отъ лящ  Словник української мови Грінченка