ліжник

лі́жник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. ліжник — -а, ч. Домоткана ковдра (звичайно вовняна). || діал. Кустарний килим; коц.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ліжник — ЛІ́ЖНИК, а, ч. Домоткана ковдра (звичайно вовняна). Палагна збудилась, як тільки почало дніти .. Одкинула теплий ліжник і встала на ноги (М.  Словник української мови у 20 томах
3. ліжник — У гуцулів домоткане ворсисте вовняне покривало з візерунком.  Універсальний словник-енциклопедія
4. ліжник — КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини).  Словник синонімів української мови
5. ліжник — ЛІ́ЖНИК, а, ч. Домоткана ковдра (звичайно вовняна). Палагна збудилась, як тільки почало дніти.. Одкинула теплий ліжник і встала на ноги (Коцюб., II, 1955, 337); Маленький стіл, перо, папір І ліжко, ліжником накрите (Павл., Бистрина, 1959, 226); // діал.  Словник української мови в 11 томах
6. ліжник — Ліжник, -ка м. Шерстяное одѣяло. Чуб. V. 1143. Вас. 172.  Словник української мови Грінченка