У гуцулів домоткане ворсисте вовняне покривало з візерунком.
Універсальний словник-енциклопедія
Значення в інших словниках
ліжник —
лі́жник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
ліжник —
-а, ч. Домоткана ковдра (звичайно вовняна). || діал. Кустарний килим; коц.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ліжник —
ЛІ́ЖНИК, а, ч. Домоткана ковдра (звичайно вовняна). Палагна збудилась, як тільки почало дніти .. Одкинула теплий ліжник і встала на ноги (М.
Словник української мови у 20 томах
ліжник —
КИ́ЛИМ (тканий, набивний тощо, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін і т. ін.); КОЦ (КОЦЬ) розм. (ворсовий пристрижений однобічний); ЛІ́ЖНИК (кустарний); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини).
Словник синонімів української мови
ліжник —
ЛІ́ЖНИК, а, ч. Домоткана ковдра (звичайно вовняна). Палагна збудилась, як тільки почало дніти.. Одкинула теплий ліжник і встала на ноги (Коцюб., II, 1955, 337); Маленький стіл, перо, папір І ліжко, ліжником накрите (Павл., Бистрина, 1959, 226); // діал.
Словник української мови в 11 томах
ліжник —
Ліжник, -ка м. Шерстяное одѣяло. Чуб. V. 1143. Вас. 172.
Словник української мови Грінченка