ліплений — Орфографічний словник української мови

ліплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ліпити 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
ліплений — ЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ліпи́ти 1. Посудини, ліплені вільноруч, виготовлені з нечищеної глини (з наук. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
ліплений — Лі́плений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ліплений — ЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліпи́ти 1. Посудини, ліплені вільноруч, виготовлені з нечищеної глини (Археол., II, 1948, 105); // У знач. прикм. [Кембль:] Портрети лиш мальовані бувають, все ж ліплене і різьблене — кумир, а не портрет (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах