Значення в інших словниках
-
магнетизм —
-у, ч. 1》 Властивість магніту, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла. Земний магнетизм — магнітне поле Землі та навколоземного космічного простору; геомагнетизм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
магнетизм —
МАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. 1. фіз. Властивість магніта, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла. Електрика й магнетизм – складові часттини єдиної електромагнітної сутності Всесвіту (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
магнетизм —
магнети́зм (від грец. Μαγνήτης – магнесійський) сукупність властивостей і явищ (притягування, відштовхування тощо), яка виявляється у взаємодії між електричними струмами, між струмами і магнітами, мікрочастинками (електронами, протонами, нейтронами).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
магнетизм —
Явища і властивості матерії, пов'язані з взаємодією тіл через магнітне поле, напр., взаємодія між 2 магнітами або провідником, через який проходить електричний струм, утворюючи магнітне поле, та магнітом.
Універсальний словник-енциклопедія
-
магнетизм —
Магнети́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
магнетизм —
МАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. 1. Властивість магніту, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла.
Словник української мови в 11 томах