магнетизм
МАГНЕТИ́ЗМ, у, ч.
1. Властивість магніту, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла.
∆ Земни́й магнети́зм; Магнети́зм Землі́:
а) властивість земної кулі, що виявляється в існуванні навколо неї магнітного поля.
Магнетизм Землі спрямовує потоки наелектризованих частинок, які досягають земної поверхні, таким чином, що деякі з них прямують до північного полюса Землі, а інші — до південного (Бесіди про всесвіт, 1953, 103);
б) розділ геофізики, що вивчає магнітне поле Землі.
2. Учення про магнітні явища та магнітні властивості тіл.
Курс магнетизму.
Словник української мови (СУМ-11)