магнічення

магні́чення

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. магнічення — -я, с. Дія за знач. магнітити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. магнічення — МАГНІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. магні́тити. Упродовж багатьох років апробація різних методів консервування – сріблення, магнічення – показала їх неспроможність стабілізувати органічні речовини “Нафтусі”на тривалий час (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах