магнічення

магні́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнічення — -я, с. Дія за знач. магнітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. магнічення — МАГНІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. магні́тити. Упродовж багатьох років апробація різних методів консервування – сріблення, магнічення – показала їх неспроможність стабілізувати органічні речовини “Нафтусі”на тривалий час (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах