магнічення

магні́чення

-я, с.

Дія за знач. магнітити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнічення — магні́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. магнічення — МАГНІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. магні́тити. Упродовж багатьох років апробація різних методів консервування – сріблення, магнічення – показала їх неспроможність стабілізувати органічні речовини “Нафтусі”на тривалий час (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах