1. Орфографічний словник української мови

магнічений

магні́чений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнічений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до магнітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. магнічений — МАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до магні́тити. Магнітні поля, що існують навколо магнічених тіл, в тому числі й магнітів, спричиняються рухом електричних частинок, з яких складаються тіла (з навч. літ.). 2. у знач. прикм. Який магнітиться. Магнічений одяг. Словник української мови у 20 томах