Значення в інших словниках
-
мазниця —
див. дурний; неохайний
Словник синонімів Вусика
-
мазниця —
-і, ж. Посуд для дьогтю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мазниця —
МАЗНИ́ЦЯ¹, і, ж. Посуд для дьогтю. [Аннушка:] Не одступлюсь! Натiшуся над ворогом! Ей, хлопцi, сюди! Давайте мазницю, – дверi i вiкна дьогтем вимазати! (М. Старицький); – Людина він сердечна, хоч пика в нього чорна, як дьоготь у мазниці (З.
Словник української мови у 20 томах
-
мазниця —
як мазни́ця (мазни́чка). 1. несхв. Хтось брудний, неохайний; що-небудь брудне. Спідниця на ній (жінці) як мазниця і дитина коло неї; простягнуті руки тремтять (З газети). 2. зі сл. чепурне́ньки́й, чи́стий і т. ін., ірон.
Фразеологічний словник української мови
-
мазниця —
Мазни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мазниця —
МАЗНИ́ЦЯ, і, ж. Посуд для дьогтю. І туди [до крамниці] чумак заходить з мазницею сміло (Рудан., Тв., 1956, 112); Грицько нову мазницю почепив (Барв., Опов.., 1902, 137); — Людина він сердечна, хоч пика в нього чорна, як дьоготь у мазниці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 447).
Словник української мови в 11 томах