Значення в інших словниках
-
майстерний —
(який виконаний дуже вміло) мистецький, досконалий, викінчений, бездоганний, (з талантом) талановитий.
Словник синонімів Полюги
-
майстерний —
Удатний, умілий, досвідчений, б. з. мисливий; (- руку) вправний; (виріб) досконалий, мистецький, жм. мудрований, с. філіґранний, тонкий, витончений; (музика) віртуозний.
Словник синонімів Караванського
-
майстерний —
див. умілий
Словник синонімів Вусика
-
майстерний —
-а, -е. 1》 Який досконало знає свою справу; умілий, досвідчений. || Який усе вміє робити. || Який відзначається вправністю; вправний. Майстерна рука. 2》 Який робиться, виконується з великою вправністю. || Зроблений, виконаний дуже вміло; досконалий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
майстерний —
МАЙСТЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який досконало знає свою справу; умілий, досвідчений. – Якби вона [Марта] не була така майстерна в роботі, – казала не раз мама, – то я б і однієї години не держала при домі (Панас Мирний); // Який усе вміє робити.
Словник української мови у 20 томах
-
майстерний —
ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення..
Словник синонімів української мови
-
майстерний —
Майсте́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
майстерний —
МАЙСТЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який досконало знає свою справу; умілий, досвідчений. — Якби вона [Марта] не була така майстерна в роботі, — казала не раз мама, — то я б і однієї години не держала при домі (Мирний, IV, 1955, 337); // Який усе вміє робити.
Словник української мови в 11 томах
-
майстерний —
Майстерний, -а, -е Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Г. Барв. 435. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка