Значення в інших словниках
-
мандат —
(уповажнення) доручення, ур. грамота; (документ) посвідчення, свідоцтво.
Словник синонімів Караванського
-
мандат —
[мандат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
мандат —
-а, ч. 1》 Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника. 2》 Наказ виборців своєму депутату. Депутатський мандат — документ, який засвідчує законність та обсяг повноважень депутата, а також публічна функція...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мандат —
Уповноважа
Словник чужослів Павло Штепа
-
мандат —
МАНДА́Т, а, ч. 1. Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред'явника. Гей, “пани”.., Дай вам Бог спання здорове, Най вам сняться дулі, І вибори, і мандати (І.
Словник української мови у 20 томах
-
мандат —
Наказ, повеління.
Словник застарілих та маловживаних слів
-
мандат —
манда́т (лат. mandatum, від mando – доручаю) 1. Повноваження, доручення, наказ. 2. Документ, що стверджує повноваження даної особи (напр., депутатський М.).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
мандат —
Манда́т, -та (посвідки) і -ту (уповноваження, права); -да́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
мандат —
МАНДА́Т, а, ч. 1. Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред’явника. Гей, ".пани".., Дай вам бог спання здорове, Най вам сняться дулі, І вибори, і мандати (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
мандат —
рос. мандат 1. Документ, що засвідчує права і повноваження певної особи. 2. Повноваження, наказ, доручення.
Eкономічна енциклопедія