мандат
манда́т
(лат. mandatum, від mando – доручаю)
1. Повноваження, доручення, наказ.
2. Документ, що стверджує повноваження даної особи (напр., депутатський М.).
3. В міжнародному праві документ, що засвідчував особливий вид колоніальної залежності; встановлений Лігою націй для країн-переможниць у 1-й світовій війні на управління колишніми німецькими колоніями і володіннями Туреччини. Після 2-ї світової війни систему М. ліквідовано, а підмандатні країни, що не стали самостійними, перейшли під опіку ООН.
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука